Історія нашої держави сповнена різними подіями: як щасливими, так і трагічними. Та в основному події минулого залишили гіркий слід в пам’яті народу. Не одне лихо спіткало нас: війни, Голодомор, гноблення. Сотні, тисячі полеглих заради кращого життя, за країну, за волю, за нас. Хто ж вони? Борці за щастя, за добро, за мир. Це ті люди, що землю українську, волю, справедливість любили більше за власне життя!

Сьогодні наші серця сповнюють два почуття: почуття смутку і вдячності. Вдячності тим, хто воює за волю. Ці люди гідні називатися героями. Сміливі, рішучі… вони не бояться ворога, а йдуть до мети! Почуття смутку переповнює нас за тими відважними, мужніми захисниками, які поклали своє життя в ім’я миру та справедливості. Їхня боротьба була на межі неможливого. Сила волі, мужність, стійкість, бажання вистояти – це складові характерів тих хлопців, котрі сьогодні відійшли у вічність. Хто ці люди? Герої!

Восьмого травня, у День пам’яті і примирення, вшановуючи пам’ять колишніх випускників Технічного коледжу НУВГП Прончука Тараса Вікторовича, Бойка Олександра В’ячеславовича, Савчука Леоніда Івановича, Мартинюка Ігоря Віталійовича, які загинули захищаючи честь і справедливість,студенти відвідали їх могили та поклали квіти.

Пам’ятаймо про минуле, шануймо героїв і тих, хто сьогодні мужньо бореться у зоні АТО, бережімо свою неньку Україну!