Академічна доброчесність
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
üсамостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітнім и потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
üпосилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
üдотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
üнадання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
üпосилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
üдотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
üнадання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
üконтроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
üоб’єктивне оцінювання результатів навчання.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.
Колежанська система із забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин базується на наступних нормативних документах:
Закон України «Про освіту» стаття 42
Інструменти протидії порушенням академічної доброчесності.
Перевірка текстових документів на наявність ознак академічного плагіату обов’язково передує іншим процедурам розгляду та проводиться за допомогою антиплагіатних інтернет-систем «Антиплагіат».